Які найбільші галузі в Ємені?

Ємен є найбіднішою країною у регіоні Близького Сходу та Північної Африки (MENA) з ВВП близько 27 мільярдів доларів. Країна пережила п'ять років інтенсивного конфлікту, що призвело до найгіршої гуманітарної кризи в сучасному світі. Постійні бойові дії та політична нестабільність спустошили економіку масовими вибухами, які знищують критичну інфраструктуру. Голод погіршив ситуацію, оскільки 80% з 24 мільйонів людей в країні, які гостро голодують і потребують гострої допомоги. Близько 3, 2 мільйона людей страждають від недоїдання, з яких два мільйони - діти віком до п'яти років.

Ємен одночасно стикається з важкими спалахами епідемій, такими як лихоманка денге, кір, дифтерія і холера. Близько 17, 8 мільйонів людей не мають доступу до санітарії та чистої води, тоді як 19, 7 мільйонів не мають доступу до ефективної медичної допомоги. Періодичні хвилі знецінення валюти у 2017 та 2018 роках призвели до інфляційного тиску, який рясніє людською кризою. Приватний сектор найбільше постраждав від зриву фінансових послуг та громадської інфраструктури, що залишило більше двох третин населення безробітним і нездатним фінансувати повсякденне життя. Ще до конфлікту Ємен страждав від багаторічної корупції, безгосподарності та виснаження природних ресурсів, включаючи воду та нафту, що призвело до бідності, недорозвинення та обмеженого доступу до основних послуг, таких як охорона здоров'я, електрика, освіта, зайнятість та продовольство.

Найбільші галузі в Ємені

Ємен значною мірою залежить від запасів нафти і газу, але не є членом ОПЕК, оскільки він є невеликим виробником. У країни немає вітчизняних компаній для розвідки, видобутку або переробки нафти, але залежить від іноземних організацій. Нафтопродукти становлять 90% експорту країни і від 70% до 75% доходів уряду. Очікується, що державний 4 мільярди барелів нафтового резерву триватиме близько дев'яти років. Світовий банк очікує, що падіння резервів призведе до економічної ударної хвилі, що призведе до ескалації кризи та розширення зони беззаконня до Саудівської Аравії та через океан до Сомалі, північно-східної Кенії та Ефіопії.

Сільське господарство

До війни складний рельєф країни, низький рівень водопостачання, обмеженість ґрунту, а також посушливе і напівпосушне середовище сприяли розвитку складних сільськогосподарських технологій, включаючи адаптацію насіння та збереження водних ресурсів, що дозволяло вирощувати сільськогосподарські культури в несприятливих кліматичних умовах. Великі поля пшениці, сорго, ячменю, кукурудзи та молочних ферм забезпечували достатньо продовольства для харчування населення. Фрукти, які процвітали в країні, включали банани, дині, манго, цитрусові, папайї, виноград, яблука, груші та персики. Однак нинішня ситуація в країні дуже відрізняється, коли більше 80% населення стикається з голодом. Триває війна перемістила мільйони фермерів і в той же час знищила життєво важливу інфраструктуру, необхідну для ведення сільського господарства. В даний час Ємен не може виробляти достатньо продовольства, щоб годувати своє населення і значною мірою залежить від міжнародної допомоги Світової організації харчування та неурядових організацій. Порожні запаси продовольства, посуха, хвороби, конфлікти, інфляція, безробіття та безнадійність призвели до голоду, якого не спостерігали ніде в світі.

Виробництво та промисловість

Промисловість і виробництво становили 47% ВВП до початку війни, тоді як будівництво, сервіс та торгівля становили 25% зайнятості. Обробка та упаковка продуктів харчування та напоїв поряд з виробництвом рослинної олії та борошна займала тисячі людей і значно сприяла економіці. Тим не менш, більшість процвітаючих галузей звалилися через війну і переміщення співробітників, в той час як багатонаціональні компанії залишили країну. Тисячі робочих місць були втрачені, що призвело до серйозного безробіття. Нездатність країни виробляти достатню кількість електроенергії також обмежила зростання галузей, оскільки вартість електроенергії залишається непомірно високою.

Послуги та туризм

Сектор послуг та туризму також зазнав серйозних негативних наслідків, оскільки внаслідок конфліктів туристи уникають держави через проблеми безпеки. Місця стародавньої спадщини, включаючи музеї та археологічні села, були знищені під час масових бомбардувань, тоді як артефакти та інші цінності були втрачені. Тварин, які приваблюють туристів, пашуть на частини тіла або їжу. Ресторани та готелі в країні набагато нижче міжнародних стандартів, тоді як автомобільний та повітряний транспорт більше не є безпечними способами подорожі. Фінансовий сектор є недостатньо розвинутим, оскільки страхування та банківські системи вкрай скоро зникнуть. Більшість багатонаціональних банків, що існували в країні, залишилися через конфлікт і відсутність інвестицій.